Представляємо Вашій увазі фреон, ціни вказані з ПДВ
Фреон (Хладон) – це газ або рідина (залежно від параметрів навколишнього середовища) без кольору та явного запаху. Хладон хімічно інертний, не горить на повітрі, у звичайній побутовій обстановці вибухобезпечний та абсолютно нешкідливий для людини. Крім холодильних машин та установок (холодильників), фреон використовують як виштовхуючу основу в газових балончиках, для виготовлення аерозолів у парфумерії, при гасінні пожеж та як спінюючий агент у виробництві поліуретану (теплоізоляції, поролону тощо).
Будь-який термодинамічний процес або цикл здійснюється за допомогою холодильного агента (робочого тіла).
У холодильному обладнанні фреон у газоподібному стані за допомогою компресора витягується (висмоктується) з випарника, стискається в механічно зменшуваному об’ємі (у поршневому компресорі в циліндрі – поршнем), з одночасним нагріванням і транспортується в конденсатор. Там фреон остигає до температури повітря навколишнього середовища і переходить в рідкий стан. Рідкий фреон через дроселюючий пристрій (капілярну трубку або Термо Регулюючий Вентиль – ТРВ) перетікає у випарник, розширюється за рахунок низького тиску після дроселюючого по ходу руху фреону пристрою, і знову переходить в газоподібний стан. Процес розширення супроводжується поглинанням великої кількості тепла, внаслідок чого стінки випарника (ємності, в якій кипить і випаровується фреон) охолоджуються, знижуючи температуру повітря всередині холодильної камери. Цикл повторюється до тих пір, поки температура стінок випарника не опуститься до значення, заданого терморегулятором, після чого електричний ланцюг розмикає терморегулятор і компресор припиняє роботу. Через деякий час, під впливом різних факторів, повітря в холодильній камері нагрівається, і терморегулятор знову включає компресор.
При нормативному атмосферному тиску 0,1 МПа холодильний агент повинен мати досить низьку температуру кипіння, щоб при роботі холодильної машини не було розрідження у випарнику. Наприклад, для аміаку NH3 температура кипіння при тиску 0,1 МПа становить 33,4 °С.
Основними холодильними агентами є вода, аміак, хладони та повітря.
Воду застосовують головним чином в установках кондиціонування повітря, де зазвичай температура теплоносія tн > 0 °С. Як холодильний агент воду використовують в установках абсорбційного та ежекторного типів.
Аміак має малий питомий об’єм при температурі кипіння -70 °С, велику теплоту пароутворення, слабку розчинність в маслі та інші переваги. Його застосовують у поршневих компресійних та абсорбційних установках. До недоліків аміаку слід віднести отруйність, горючість, вибухонебезпечність при концентраціях в повітрі 16-26,8 %.
Холодильні агенти, так називають фреони (хладони).
Одне з основних питань, що виникають при створенні холодильних машин (далі — ХМ), — вибір холодильних агентів, які сприяли б надійній та економічній роботі машини в заданому температурному діапазоні.
Робочі речовини, призначені для ХМ, повинні відповідати наступним основним вимогам:
мати хімічну стабільність та інертність до основних конструкційних матеріалів та мастильних масел;
мати допустимі значення робочих тисків, різниці та відношення тисків нагнітання та всмоктування;
не справляти негативних впливів на навколишнє середовище та людину;
бути негорючими та вибухобезпечними;
мати високу ступінь термодинамічної досконалості, велику об’ємну холодопродуктивність;
володіти сприятливим поєднанням теплофізичних властивостей, що впливають на масу та габарити теплообмінної апаратури;
випускатися промисловістю та мати відносно низьку вартість.
Як правило, в ХМ застосовують робочі речовини, що задовольняють лише найбільш важливим вимогам. Крім перелічених, важливим вимогам, що пред’являються до холодильних агентів, є безпека експлуатації холодильного обладнання. У холодильних камерах певну небезпеку становлять витоки холодоагенту та їх шкідливий вплив на людей і продукти, що зберігаються в них.
Кожна робоча речовина може забезпечити ефективну роботу ХМ в досить вузькому температурному діапазоні. А оскільки робота холодильних машин на підприємствах торгівлі здійснюється в досить широкому діапазоні температур кипіння холодоагентів (від -5 до -40°С), то для кожної з цих температур існує найбільш підходящий холодильний агент, при використанні якого техніко-економічні показники роботи холодильної установки оптимальні.
Розрізняють природні та штучні холодильні агенти:
До природних холодоагентів відносяться: аміак (R717), повітря (R729), вода (R718), вуглекислота (R744) та ін.;
До штучних — хладони (фреони) та їх суміші.
Фреони — вуглеводні (СН4, С2Н6, С3Н8 та С4Н10), в яких водень повністю або частково замінений фтором і хлором (в окремих випадках бромом). Міжнародним стандартом прийнято коротке позначення всіх холодильних агентів, що складається з символу R (Refrigerant — холодоагент) і визначаючої цифри. Наприклад, фреон-12 має позначення R12. Тому на сьогодні всі холодильні агенти прийнято позначати в міжнародній символіці, і називати іноземним словом Freon – фреон або вітчизняним аналогом цього слова — хладон.
Хладони (фреони) хімічно інертні, мало- або невибухонебезпечні. Хладони – галоїдопохідні граничних вуглеводнів, що отримуються шляхом заміни атомів водню в насиченому вуглеводні СnН2n+2 атомами фтору, хлору, брому (СnHx, Fy, Clz, Вru). Число молекул окремих складових, що входять в хімічні сполуки хладонів, пов’язані залежністю х + у + z + u = 2n + 2. Будь-який холодильний агент позначається символами RN, де R – символ, що вказує на вид холодильного агента, N – номер хладону або присвоєний номер для інших холодильних агентів.
